Національний конкурс БЛАГОДІЙНИК РОКУ | 2017

Два незабутні тижні у липні-серпні 2008 року провели українські діти в австрійських Альпах у містечку Дробболах, на березі чудового гірського озера. Завдяки співпраці з магістратурою австрійського міста Філлах і при підтримці бургомістра Гельмута Манценрайтера та безпосередньо співробітника магістратури Андреаса Кухляра фонд не тільки здійснює благодійну програму щодо оздоровлення дітей, а й отримує гуманітарні вантажі у вигляді одягу, взуття, білизни, шкільного приладдя і дитячих іграшок для подальшої передачі тим верствам населення, які гостро потребують гуманітарної допомоги. Особливо треба відзначити та висловити слова щирої подяки за літній відпочинок та оздоровлення українських дітей соціально-незахищених категорій, яке було організовано австрійською стороною. Змістовна програма відпочинку завдяки австрійським меценатам, свіже альпійське повітря та безліч цікавих екскурсій та отриманих подарунків залишили незабутні враження в серці кожної дитини.
А як вони могли бути, якщо до церемонії нагородження ми не оголошуємо персональний склад членів журі? Багато бізнес-структур, які збираються подавати свої матеріали, з повагою ставляться до мене і не виявляють підкупних дій. Оскільки я на виду, ніхто таких питань досі не піднімав.

Стандарт 2. Точність подачі інформації означає, що написане журналістом повинне відповідати реальним фактам. Журналіст має право подавати лише факти і події, свідком яких був сам або щонайменше дві точки зору очевидців. Тільки тоді засобу масової інформації довірятиме аудиторія. Достатньо перших двох речень матеріалу «Украинцев отмеценатили», щоб звинуватити журналіста у порушенні стандарту точності: «В конце декабря в киевском театр-салоне «Сузір'я» давали спектакль под названием «Благотворитель года 2008». Такого спектаклю не давали. Щоб перевірити це, достатньо зателефонувати адміністраторові театру. А образність такого характеру варто було б узяти в лапки, щоб не збивати з пантелику читача. «Суть церемонии заключалась в том, что сразу три благотворительных организации выбирали самых эффективных меценатов прошедшего года». Автор суперечить сам собі, оскільки у другому реченні подія – вже не спектакль, а церемонія. При чому не зрозуміло, яка церемонія: чайна, інавгураційна, поховальна чи церемонія нагородження, як це було насправді. Друга неточність – обирали не меценатів, а благодійників. Ці терміни мають різне значення. По-третє, не за минулий рік, а за той, що минає: на день церемонії до кінця 2008 року залишалося ще 9 днів. По-четверте, організаторів конкурсу було не 3, а 5, про що зазначалося в прес-релізі. Та й не організатори вибирали, а журі.