Національний конкурс БЛАГОДІЙНИК РОКУ | 2017

А як вони могли бути, якщо до церемонії нагородження ми не оголошуємо персональний склад членів журі? Багато бізнес-структур, які збираються подавати свої матеріали, з повагою ставляться до мене і не виявляють підкупних дій. Оскільки я на виду, ніхто таких питань досі не піднімав.
Інтерв'ю з Олександром Максимчуком – Головою Правління Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», членом оргкомітету Всеукраїнського конкурсу «Благодійник року».

- Благодійність – це певна традиція. Вона існувала в українському суспільстві із давніх часів, адже благодійниками були і давньоруські князі, й гетьмани і перші українські бізнесмени. Із історії ми знаємо про те, що Десятинна церква була побудована і отримала свою назву завдяки пожертві десятої частини від доходу київського князя. Ще й досі в Україні стоять церкви і інші будівлі, зведені на кошти гетьманів Івана Мазепи, Богдана Хмельницького, українських меценатів Терещенка і Ханенка. На жаль, за радянських часів традиція перервалася, бо благодійність в СРСР державою не підтримувалася. Конкурс “Благодійник року” одним із своїх головних завдань має відродження і популяризацію традиції благодійництва у нашій країні. Звичайно, на отримувачах благодійної допомоги, особливо на благодійних фондах і громадських організаціях, лежить велика відповідальність. Достатньо одного випадку зловживання отриманими коштами для того, щоб поставити під сумнів чесність усього співтовариства благодійників. Тут необхідно виробляти певні норми і традиції, які мають сформувати культуру благодійності в Україні. Також я вважаю, що слід змінювати законодавство, яке б зробило благодійність вигідною для бізнесу і запровадило чіткі та прозорі механізми контролю в цій сфері.