Національний конкурс БЛАГОДІЙНИК РОКУ | 2017

Існують іще стандарти достовірності та простоти подачі інформації. Залишу їх студентам на домашнє завдання. Особливу увагу попрошу звернути на речення: «Изначально идея благотворительности предполагает, что власть и капиталоимущие воздают дань обществу за возможность пользоваться благами, которых они добились законным или незаконным путем». За стилем і темою воно нагадало мені монографію американського соціолога Френсіса Фукуями «Довіра: соціальні чесноти і шлях до процвітання». У цій праці дослідник доводить, що довіра – неоціненний соціальний капітал. Для журналіста довіра читача, редактора і власника ЗМІ – це 50% резюме, гонорару і почуття того, що ти недаремно перетворюєш кисень на вуглекислий газ. Але це - не факт, а моє оціночне судження.
Гадаю, зараз починається другий золотий вік української філантропії. Уже вдалося розбурхати 5-10 олігархів, але наша мета, щоб на Святого Миколая іграшку своїм дітям, а також сиротам клали не лише у Львові чи в Коломиї, а в кожній українській родині. Щоб наші сім’ї дотягнулися хоча б до одного відсотка благодійних внесків, які робить пересічна американська родина.

Основне завдання на цей рік – показати не масштаби, а грамотність і прозорість, подолати стереотип, що хтось це робить під себе. Кажуть: перший млинець комом, а я відповідаю: головне, щоб кома, а не крапка. Наступного дня після закінчення цього конкурсу слід оголошувати новий.