версія для друку

Гора грошей може народити мишу25-02-2009

Хто, як і серед кого визначатиме кращих благодійників року вперше в історії незалежної України? Про це розповідає Світлана Куц, голова журі Першого Національного конкурсу «Благодійник року», президент Центру філантропії.

Пані Світлано, скажіть, чому не розголошується склад журі конкурсу?

Для запобігання конфлікту інтересів і тиску на членів журі. Це знані експерти, і ми мусимо берегти цих людей.

А чи були спроби тиску чи корупційні пропозиції до членів журі?

А як вони могли бути, якщо до церемонії нагородження ми не оголошуємо персональний склад членів журі? Багато бізнес-структур, які збираються подавати свої матеріали, з повагою ставляться до мене і не виявляють підкупних дій. Оскільки я на виду, ніхто таких питань досі не піднімав.

Скільки осіб судитимуть конкурс?

Дев’ять експертів.

За яким принципом їх обирали і представниками яких організацій вони є, якщо це не таємниця?

Член журі Національного конкурсу «Благодійник року» повинен мати досвід оцінювання заявок, проектних пропозицій, добре знати сектор благодійництва. Це представники різних сфер життя суспільства: аналітичної структури, організації місцевої демократії та самоврядування, Кабінету міністрів України, жіночої організації, двох регіональних представництв знаних благодійних фондів. Почесний голова журі – Ігор Гіленко, президент Надра Банку, який виступив ініціатором і генеральним партнером конкурсу. Його голос ми визнаємо повноправним голосом члена журі. Якщо думки розділяться, вирішальним правом голосу володіє тільки голова журі. До речі, члени журі за цю роботу платні не отримують. Попри це вони постійно докладають зусиль для того, щоб матеріали конкурсу були зрозумілими для потенційних учасників.

Як відбуватиметься голосування?

Це стандартна процедура, властива багатьом конкурсам, в яких журі традиційно має демократичну і прозору форму роботи. Кожен експерт за визначеною формою проводить індивідуальне оцінювання, а потім загальний бал кожної заявки виводиться на спільному засіданні.

Поясніть, як вимірюватиметься реальний вплив благодійного проекту на життя місцевої громади? Адже розміри та тривалість благодійної допомоги – поняття відносні.

Питання не в тому, хто і на яку суму допоміг. Головним критерієм оцінки є коефіцієнт корисної дії: яким чином інвестиція вплинула на стан суспільства, що саме змінилося. Адже можна витратити гору грошей, але ця гора, як кажуть, народить мишу. Ми оцінюємо те, як аплікати розуміють значення своїх добрих справ. Скажімо, якщо в заявці буде написано: «Ми нагодували тисячу дітей і вклали у це мільйон, що становить половину нашого прибутку» - як на мене, це не може служити прикладом довготривалості благодійного проекту. Але якщо скажуть, що віддавши один відсоток свого прибутку, забезпечили талановитих дітей стипендіями – це значиміше. Ми оцінюємо коефіцієнт корисної дії або довготривалий ефект внеску, а не те, як він співвідноситься з можливостями організації.

Яким чином журі перевіряє надану інформацію?

Ми довіряємо аплікантам. Адже подаючи недостовірну інформацію, вони ризикують судовими оскарженнями. Також ми просимо підтверджувати написане в заявках фактажем: фотографіями, документами.

Як би Ви оцінили активність аплікантів?

* Характерною рисою більшості конкурсів є те, що велика кількість заявок приходить в останні дні.

Від кого надходить більше заявок: від самих благодійників чи від здобувачів допомоги?

Від благодійників.

Як це пояснити?
* Часто укладаються домовленості про нерозголошення таких даних. У нашій культурі прийнято ставитися до благодійності як до акту таємного. Гадаю, що це перехідний період і незабаром суспільство перестане засуджувати такий вид піару. Власне, конкурс і спрямований на те, щоб надати благодійності публічний характер. Ми хочемо показати, що вона в країні є, і закликати людей підтримувати добрі починання.

Які регіони надсилають найбільше заявок і з чим це пов’язано?

Найактивніше – із західних областей та Києва. Як на мене, це можна пояснити кращим доступом до інформації та зацікавленістю конкурсом. У багатьох корпоративних фондів є пересторога, що відкриття їхньої благодійної діяльності одразу стане приводом для перевірок з боку фіскальних органів та різних адміністрацій.

Як поширюється інформація про конкурс?

Дуже активно – через Інтернет. Працюють банерна і звичайна мережі, регіональна преса дає оголошення. Відбулися презентації на регіональному рівні у формі круглих столів і прес-конференцій. Адже часто-густо регіональні організації не мають доступу до мережевих ресурсів.


Довідка

Інформаційно-аналітичний Центр філантропії зареєстрований як громадська організація 14 січня 1998 року. Центр щорічно обслуговує близько 700 клієнтів, серед яких організації-надавачі соціальних послуг, центри розвитку НПО, журналісти, бізнесмени, державні структури, донорські організації, громадяни. Центр входить до Контактної групи НПО в Світовому Банку, Ініціативний консорціум «Україна – це Ми», є учасником Міжнародного проекту вивчення громадянського суспільства CIVICUS (Вашингтон, США) та Міжнародного проекту соціально-політичного управління (Нідерланди).

Контакти:
Україна 04211 м. Київ-211 А/С 83
Тел/факс +38044 2312677
e-mail bulletin@philanthropy.org.ua



Розмову вела Леся Ярошенко

повернутися до новин